Як відомо, судові експертизи (експертні дослідження) відео-, звукозапису голосу (мовлення) проводяться за такими напрямами відповідно до експертних спеціальностей як: технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису та дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ. Однак, наразі майже відсутні потужні експертні дослідження голосу (усного мовлення) особи, що становить професійний інтерес саме за його психоемоційним тлом. Голос та мовлення людини – це складна система взаємопов’язаних дій, індивідуальний характер яких обумовлений відносною стабільністю вищої нервової діяльності, розумової, інтелектуальної діяльності, психічних функцій людини, стійкістю анатомічних і функціональних параметрів її мовленнєвого апарату [1, с. 653].
Голос відіграє ключову роль у нашому спілкуванні, але його значення набагато глибше, ніж проста передача слів. Це унікальний інструмент, який розкриває наші настрої, особистість та навіть думки. Коли ми спілкуємося, наш голос може передати більше, ніж просто зміст слів. Він може висловити радість, здивування, смуток або роздратування. Технології розпізнавання та аналізу голосу стали більш доступними та просунутими, дозволяючи професіоналам отримувати точні дані про голосові моделі, що, у свою чергу, дає можливість більш глибокого розуміння та оцінки індивідуальних особливостей людини [2].
Водночас, профілювання через голос стає все більш важливим інструментом у різних професійних галузях, і особливо в юрисдикційній діяльності. Так, аналіз голосу (усного мовлення) використовується для отримання унікальної інформації про особу підозрюваного (обвинуваченого), адже несе в собі багату палітру емоцій та інтонацій, вибудовуючи іманентний, психологічний потртет особистості. У юридичній психології та криміналістиці, дослідження голосу (усного мовлення) може допомогти визначити психологічний стан підозрюваного, потерпілого або свідка, розкрити їх індивідуальні риси як особистостей схильних до брехні, агресії, садизму, безглуздому самоствердженню чи маніпуляцій, рівень їх стресостійкості, тривоги, емоційної напруги, безпорадності.
Аудіозаписи та пристрої, вже давно стали невід’ємною частиною кримінальних чи цивільних проваджень, акумулюючи важливу доказову інформацію зафіксовану на різних носіях. Одним із основних завдань психолінгвістичного дослідження відео чи звукозапису є ототожнення особи за психологічними параметрами голосу. Такий обсяг дослідження абсолютно пропорційний фаховим знанням спеціаліста-юридичного психолога виходячи з положень ч. 1 ст. 66, ст. 71, ч. 3 ст. 88, ч. 1 ст. 95, п. 3 ч. 3 ст. 214, ч. 2 ст. 245-1, ст. 266, ст. 359 та ст. 360 КПК України. Адже, для ідентифікації осіб та їх голосу за матеріалами відео- та аудіозаписів залучення експерта з позицій визначених у постанові Касаційного кримінального суд у складі Верховного Суду від 09.04.2024 р., справа № 369/4929/19, не є обов’язковим [3]. Відтак, це може означати, що для цього достатньо висновку чи довідки спеціаліста-психолога (юридичного психолога). при прослуховуванні аудіо запису розмови (телефонної, з диктофона, чи іншого пристрою, психолог може визначити психологічну характеристику підозрюваного, його звички, особливі мовні прикмети, національність тощо, а відтак зорієнтувати суддю, прокурора чи слідчого в напрямку раціонального підходу до встановлення особи причетної до кримінального правопорушення.
Об’єктами психолінгвістичних досліджень відео-, звукозапису є сигналограми: запис сигналів звуку, запис сигналів зображення, запис сигналів звуку та зображення, зафіксовані на матеріальних носіях. Для ототожнення осіб за голосом (усним мовленням) спеціалісту-психологу надаються: порівняльні зразки голосу та мовлення; протоколи (або їх копії) огляду та прослуховування досліджуваних записів, оформлені відповідно до процесуальних вимог; протоколи (або їх копії) про відібрання зразків голосу та мовлення. Сигналограми можуть бути представлені в аналоговому або цифровому вигляді на магнітних, оптичних чи електронних носіях. За останні роки цифрове записування сигналу майже повністю витіснило аналогове, що, у свою чергу, внесло свої особливості в експертизу відео-, звукозапису.
Психолінгвістичне дослідження голосу (усного мовлення) скероване на продукт мовленнєвої діяльності людини, який фіксується в аудіозаписі монологічної чи діалогічної мови. Такий продукт виражається в усній формі. Згідно з тлумачним словником усний – такий, що виражений у звуковій формі словами, що вимовляються, а не пишуться [4, с. 492]. Тобто можна дійти висновку, що йдеться про реалізацію шляхом застосування голосу, оскільки саме голос є інструментом реалізації усного мовлення. Зміст нормативного поняття лінгвістичного експертного вивчення голосу (усного мовлення) допомагає розкрити сфера його компетенції, до якої належить проведення ідентифікаційних та діагностичних досліджень усного мовлення особи [5, с. 218].
Для прикладу, «у стані емоційної напруженості для мовлення характерна незакінченість (опущення частини слова, наприклад, його кінця). Це супроводжується змінами в структурі речення чи повторами. У семантичному плані мовлення в цьому стані також змінюється. Воно характеризується, з одного боку, більшою різкістю в оцінках, з іншого – нерішучістю. Мовець обирає слова із чітким позитивним або негативним значенням, тобто переважає крайня полярність в оцінках» [6, с. 283]. Така зміна звичної архітектоніки викладення в усному мовленні, полягає у відсутності логічної побудови голових текстуальних конструкцій. Натомість, лексичні спотворення досягаються шляхом штучного поєднання словникового запасу (часте повторення одних і тих самих слів, відмова від синонімів), змішування лексики різних мов, вживання діалектних слів, жаргонних слів тощо [1, с. 654]. Для зручності підготовки психологічного портрету особи через голос (усне мовлення) пропонується схема профілювання у формі бланку формування психологічного портрету.
Схема профілювання через голос (усне мовлення)
| Характерстики, маркери | Обгрунтування (наявність) |
| Ім’я | |
| Приблизний вік респондента, зріст, вага | |
| Темперамент. Акцентуація характеру | |
| Самооцінка | |
| Інтелект | |
| Мотивація поведінки | |
| Специфічні емоційні стани | |
| Вольові якості. Саморегуляція | |
| Комунікативність. Здатність маніпулювати | |
| Емпатійність, апатія, антипатія | |
| Орієнтування на вчинення | |
| Голос (мовлення) належить одній чи декільком особам? | |
| Чи є голос, зафіксований на фонограмі, голосом конкретної особи? | |
| Чи простежуються вазомоторні реакції промовця? | |
| Соціальні установки | |
| Тип антисуспільної спрямованості | |
| У мікросередовищі засуджених може належати до градацій | |
| Наявність лексичних спотворень, що досягаються шляхом штучного поєднання словникового запасу (часте повторення одних і тих самих слів, відмова від синонімів) | |
| Змішування лексики різних мов, вживання діалектних слів, жаргонних слів, специфічного акценту тощо | |
| Які значення мають слова, словосполучення, фрази, зафіксовані в досліджуваному аудіозаписі? | |
| Чи містяться у розмові (мові) висловлювання, виражені у формі закликів до певних дій (вказати, яких саме)? Якщо так, то чи є ці заклики публічними (або який характер та форму мають ці заклики)? | |
| Чи міститься на аудіо записі інформація негативного змісту щодо певної фізичної або юридичної особи? | |
| Чи містяться в мові (промові, розмові) особи, висловлювання образливого характеру щодо конкретної особи? Якщо так, в якої саме особи, чи до якої особи? | |
| Чи є висловлювання відображене на аудіозаписі фактичним твердженням чи оціночним критичним судженням? | |
| Темп мовлення | |
| Амплітуда голосу (зміни інтонації голосу) | |
| Наявність труднощів у виборі слів, фраз і усному формулюванні думок | |
| Мовець обирає слова із чітким позитивним або негативним значенням | |
| Аудіозапис, що міститься на носії є голосом (мовленням) спонтанним непідготовленим чи підготовленим (завченим)? | |
| Чи є у голосі (мовленні) особи ознаки читання тексту з якось носія чи повторенням підказаного (надиктованого) тексту сторонньої особи поряд? | |
| Голос (мовлення) на аудіозаписі належить чоловікові чи жінці? | |
| Грамотність мовлення. Чи є мова особи розбірливою? | |
| Чи простежується відсутність вольового спотворення мовлення? | |
| Особа з сільської місцевості чи міста? | |
| Стиль мовлення. Ненормативна лексика |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
- Шелепкова С. М. Мовознавчі методи дослідження голосу та мовлення людини (на матеріалі судової експертизи відео-, звукозапису). Юридичний науковий електронний журнал. № 1. 2024. С. 652 – 655.
- Кирилова Л. Паралінгвістика та загадка голосу. Школа Профайлінгу «Profiling Club». URL : https://profiling.club/paralingvistika-ta-zagadka-golosu
- Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суд у складі Верховного Суду від 09.04.2024 р., справа № 369/4929/19. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/118465118 (дата звернення: 25.03.2025)
- Словник української мови: в 11 томах. / під кер. І. Білодіда. Київ : «Наукова думка». Т. 10, 1979. 660 с.
- Савельєва І. В. Проблемні питання дослідження усного мовлення особи під час проведення лінгвістичної експертизи та експертизи відеозвукозаписів. Юридичний науковий електронний журнал. № 5. 2020. С. 217-219.
- Соловей О. А. Психолінгвістичні особливості усного мовлення особистості в ситуації емоційної напруги Психологічні перспективи. Вип. 23, 2014. С. 276-287.